Відрубно нар. Отдѣльно.
Вустілка, -ки, ж. = устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи.
Горі́шній, -ня, -нє 1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Горішній навій. Камінь у млині буває горішній і долішній. Горішній одвірок над хатніми дверьми. 2) Выше по теченію лежащій. 3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Сѣверо-восточный (Кубань). Горі́шній бік у полотні́. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. 4) Чердачный. Горішнє вікно. 5) Горі́шня ха́та. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ).
Замасти́ти Cм. замащувати.
Попустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошить. Вернулись, попустошивши ввесь край, руїною зробивши тихий рай.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница.
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. .
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл.
1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали.
2) = починатися.
Роспотворити, -рю, -риш, гл. Избаловать, распустить. Лихо не вморе, а роспотворе.
Упереджати, -джаю, -єш, сов. в. упередити, -джу, -диш, гл.
1) Опережать, опередить, обогнать. Пустився він так скоро, що й упередив передніх.
2) Предупреждать, предупредить. Подол.
