Буреки, -ків, м. мн. Родъ прѣсныхъ пирожковъ. Вареники съ жировыми вытопками, сваренные въ жирѣ.
Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха.
Гойдання, -ня, с. Качаніе, колыханіе.
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану.
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли.
Самодери, -рів, м. мн. Рыболовный снарядъ для ловли сома: три связанныхъ между собою большихъ крючка съ грузомъ для тяжести.
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала.