Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Дра́ний, -а, -е. 1) Драный, порванный, въ дырахъ. Пізнають хлопці і в драній сорочці. Ном. № 11245. Шинкарочко молода! Повірь меду й вина. Не повірю, не продам, бо на тобі каптан дран. Чуб. V. 201. 2) Ободранный, облупленный. Я коза ярая, пів бока драная, пів бока луплена. Ном. № 9267.
Дужень, -ня, м. = дужак. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Нажа́рити Cм. нажарювати.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Причинний, -а, -е. Помѣшанный, порченый. Упирі бувають двоякі: родимі і причинні. ЕЗ. V. 216.
Там нар. 1) Тамъ. Там добре, де нас нема. Шейк. 2) Туда. Де їдять, там пхайся. Шейк. 3) Тогда, въ такомъ случаѣ. Ой там то тяжко, ой там то гірко, як хто кого невірно любить. Грин. III. 242. Ум. таменька, таменьки, тамечка, тамечки, тамка, та́мки, тамкива. Грин. III. 688.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Шапкобрання, -ня, с. Разборъ шапокъ. Прийшов до церкви на шапкобрання.