Весло, -ла, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. 3) Коромысло. Ум. весельце, веселечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. 2) Возвращеніе.
Зродити, -ся. Cм. зрожати, -ся.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода.
Обвикати, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка.
Погрожування, -ня, с. Угрозы. Мужицька мова... піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі.
Подимне, -ного, с. Подать отъ дыму. Взяли подимне од дворів.
Риженький, -а, -е., Ум. отъ рижий.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Козак дівчину врочив.
Чужоземщина, -ни, ж.
1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину.
2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною.
