Бля пред.
1) = для.
2) = біля. Світилка.... стоїть бля порога.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Диста́нція, -ції, ж. ? Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й перечорт був.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Пантохвель, -ля, м. Туфля. Такий чистий, як жидівський пантохвель.
Пороскудлувати, -лую, -єш, гл. Растрепать (волосы во множествѣ).
Сніжина, -ни, ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Ум. сніжинка, сніжиночка.
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. З троєма дітьми приїздила.
Хрумати, -маю, -єш, гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. У стані хрумають коні смашне степове сіно.