Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево.
Заку́штрати, -раю, -єш, гл. = закустрати.
Навте́к, навте́ки, навтікача́, навті́ки, нар. Убѣгая, убѣгать. Ми до його, а він зразу від нас на толоку навтек, та й не знайшли. А він навтеки. Він через тин так і перескочив та навтікача. Як кажуть — підібравши клунки, а ну! чим тьху навтіки драть.
Пажерливий, -а, -е. Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива.
Передняк, -ка́, м. 1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. 2) Знатный, передовой человѣкъ.
Перечасувати, -су́ю, -єш, гл. Переждать, повременить. Як перейде дорогу лиха година, то не йди, вернись та перечасуй, то тоді вже йди. Тупотун переписував, довгим товаришам пересміятись і став далі казати.
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно.
Скоба, -би, ж. Крючекъ къ дверямъ.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників.
Чепель, -ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака.