Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відталь, -лі, ж. Время, когда снѣгъ весною таетъ.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Дивогля́дний, -а, -е = Дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер. Млак. 68.
Капустина, -ни, ж. Одинъ кочень капусты, одинъ листокъ капусты.
Коротати, -та́ю, -єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200.
Красоля, -лі, ж. Раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі. Гліб.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Насі́сти. Cм. Насіда́ти.
Отепер нар. = оттепер. Отепер же я тебе з'їм, кобило. Рудч. Ск. І. 7. Ум. отепе́рки. Грин. III. 340.
Поштиво нар. Благопристойно, вѣжливо. Нехай же Ївга нічого не росказує та сяде поштиво. О. 1861. XI. Кух. 25. Так просить поштиво, що Боже мій! О. 1861. XI. Кух. 24.