Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Віштяк, -ка, м. Прозваніе подольскаго крестьянина ближе къ Каменцу за то, что, погоняя лошадей, кричать: віштя! Ном. № 714. О. 1861. X. Св. 44.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Обпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпити, обіп'ю, -єш, гл. Опивать, опить. Чи може його обпили, або об'їли?
Поперетовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перетовкти, но во множествѣ.
Попідтикати, -ка́ю, -єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. ІІ. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265).
Роз'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. роз'язатися, -жуся, -жешся, гл. = розв'язуватися, розв'язатися.
Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію. Конст. у.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Гн. І. 118. Товді я була весела, як у батенька я жила. Чуб. IV. 387.