Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкараскатися, -каюся, -єшся, гл. Отдѣлаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його. Черк. у.
Відтанути Cм. відтавати.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). О. 1862. IX. 119. — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Мир. ХРВ. 71. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула. МВ. (О. 1862. III. 35).
Досиха́ння, -ня, с. Досыханіе.
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка. Мет. 164.
Напідпо́вні нар. Во время второй четверти луны. Святять воду на молодику, напідповні.
Новісінький, -а, -е. Новехонькій.
Пороспікатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспекти́ся, но во множествѣ.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1. Канев. у.
Черепушка, -ки, ж. 1) = черепи́нка. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437. 2) Шутливо: рюмка. 3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум. черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку. Рк. Макс.