Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигашувати, -шую, -єш, сов. в. вигасити, -шу, -сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Дупе́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ дупло. 2) Задній проходь, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. дупе́личко.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти. Н. Вол. у.
Знеобачка нар. Неожиданно. Коли знеобачка Настин регіт почувся. МВ. ІІ. 46.
И́ва, ви, ж. Ива. Salix Caprea L. ЗЮЗО. І. 134
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Тушкування, -ня, с. 1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Окутываніе. Шейк.
Ховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Прятаться. Лисиця від дощу під борону ховалась, — не всяка, казала капля капне. Ном. Чи сам од кого ховаєшся, чи кого шукаєш? Рудч. Ск. I. 105. 2) Выкармливаться. Худоба буде добре ховатися. ЕЗ. V. 188.
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Ном. № 11233. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться. Шевч. 159.
Шуфата, -ти, ж. Снарядъ для ловли рыбы: двѣ жерди, соединевныя въ видѣ ножницъ; къ одной половинѣ жердей прикрѣплена сѣть въ видѣ мѣшка; держа противоположные концы жердей въ рукахъ, можно двигать сѣтью, раскрывать и закрывать ея отверстіе. Вх. Пч. II. 23.