Гря́к! меж. = І. Грюк. Стук-гряк та й свіжий п'ятак. Гряк по столу кулаком. Загуркотів грім — гряк! трісь!
Дотопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. = дотоплювати.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії.
Повибивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте.
2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну.
3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали.
Прогулька, -ки, ж. Гульба? Чоловіче, ти знаєш, що ти все п'єш та гуляєш, що все гульки та прогульки, а об смерти нема думки.
Ропа, -пи, ж.
1) Сукровица.
2) Разсолъ. Солоний як ропа.
3) Нефть.
Телятко, -ка, с. Ум. отъ теля.
Хтивість, -вости, ж. Жадность, алчность. Скілько опісля розлито на Вкраїні крови через Іванцеве лукавство да через неситу хтивость московських воєвод.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
