Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.
Вичитати Cм. вичитувати.
Грубни́й 1, -а́, -е́. = Грубий. Там грубна така корова. Черниг., Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. І. 71.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка. Желех.
Лазнюк, -ка, м. = лазник.
Міркува́ння, -ня, с. Соображеніе, размышленіе, разсчетъ. Оце тобі розумне міркування, збагни його, користуйся ним, друже. К. Іов. 13.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Похалаштати, -та́ю, -єш, гл. Оскопить (многихъ).
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст. Мнж. 7.