Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваторопко нар. Затруднительно, неудобно. З волами ваторопко в оранку, як муха куса, а то їми краще орати, ніж кіньми. Черниг. г.
Вузький, -а, -е. Узкій. Туди ввійти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Ном. № 7352., Ум. вузенький, вузесенький.
Гейки меж. Въ значеніи; ѣхать впередъ въ слѣдующей поговоркѣ. Ні стейки, ні гейки. Ном. № 13864.
Дріжджи́ти, -джу́, -джи́ш, гл. Класть дрожди (въ тѣсто и т. п.). Загадав Іван ся женити, з м'якини пиво варити, кропивою хмелити, а глиною дріжджити. Рк. Макс.
Карувати, -ру́ю, -єш, гл. Значеніе неясно. Потебня (К исторіи звуков. III). 37) переводить на основанія нижеприводимой пѣсни, — чаровать. Cм. еще накарувати. Навчи, навчи, бідная вдова, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Окаруєм руки й ноги і карії очі, щоб не ходив до дівчини опівночі. Мет. 214.
Прищитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Покрыться прыщами. Не поштрикала коржів, а вони й поприщились. Харьк. 2) Харахориться. Та якого гаспида прищишся? Ном. № 3543.
Сухендувати, -ду́ю, -єш, гл. Шутливо то-же, что и секундувати. Фр. Пр. 82.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. І. 298.
Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл. 1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Котл. Ен. I. 12. Петрунева пенька слізоньками хлипає. КС. 1882. V. 363. 2) О сапогахъ, въ кот. попала вода: издавать при ходьбѣ звукъ отъ присутствія воды. На річку йшли чоботи, — рипали, а з річки йшли чоботи, — хлипали. Ha.
Цокотуха, -хи, ж. 1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.