Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аґе́нт, -та, м. Агентъ. Аґенти нас подурили. ЕЗ. V. 239. Зачали аґенти тут фалшиво писати, взяли в Галичині народ бунтувати. ЕЗ. V. 73.
Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім. Г. Барв. 427.
Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. МВ. І. 132. Голос дзвенить. МВ. І. 110. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? Ном. № 13397. 2) Жужжать. Дзвенять трутні. Черкас. у.
Лагодком, лагодом. Cм. лагід.
Перестаркуватий, -а, -е. Пересварившійся.
Піврік, -ро́ку, м. Полугодье. Гн. II. 253. За півроку чинш. О. 1862. IV. 105.
Плющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі. Мир. ХРВ. 304.
Сипець, -пця, м. Сыпучее тѣло. Канев. у. Земля — сипець, суха. (Залюб.). Там кучугури, самий пісок сипець. Новомоск. у. сипцю да́ти. При постройкѣ плотины засыпать хворостъ чѣмъ-нибудь сыпучимъ. Каторжний жид сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Цокотуха, -хи, ж. 1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины. Харьк. у. 2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Котл. Ен. І. 20. Курочка цокотуха. Чуб. V. 1127.