Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Сірко вивів вовка аж на поле. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Вивела перепеличенька діти. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Верх вивели і у головах поставили хрест. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. — справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Виводить голос, як лляну тонку нитку. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки.
Золотохвилій, -я, -є. Съ золотыми волнами. Лани золотохвилі.
Зсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зсипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Ссыпаться, ссыпаться. Тії бруньки зриваються, зсипаються в пляшку.
Обскакати Cм. обскакувати.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха.
Підплитник, -ка, м. пт. = берегуля.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять.
Склеїти, -ся. Cм. склювати, -ся.
