Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пущадло

Пущадло, пущало, -ла, с. Ланцетъ для пусканія крови. Херс. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЩАДЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЩАДЛО"
Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка. МУЕ. III. 54.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Набо́втувати, -тую, -єш, сов. в. набовтати, -таю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать, насливать, наболтать. Набовтала помий повне відро.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Накоси́ти Cм. накошувати.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими. К. Псал. 31.
Сподівання, -ня, с. = сподіванка.
Цівуватий, -а, -е. О цилиндрѣ: полый (напр. о стебляхъ растеній). Борз. у.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЩАДЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.