Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью. Желех.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.
Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris. Вх. Уг. 242.
Матер'я́нка, -ки, ж. Вѣнокъ изъ разноцвѣтныхъ бумажныхъ цвѣтовъ у дѣвушекъ. Нѣжинск. у. КС. 1893. V. 283.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Прем нар. = притьмом. В мене шия чиста... що-дня мию, хиба вже прем часу не маю. Св. Л. 171.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.