Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик.
Ганчарство, -ва, с. Горшечное ремесло.
Обливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. облитися, обіллюся, -ллєшся, гл. Обливаться, облиться. Там дівчина та полощеться, полощеться, обливається.
Пострічатися, -чаюся, -єшся, гл. Встрѣтиться. На Стрітення зіма, з літом пострічаються.
Примудькатися, -каюся, -єшся, гл. — до кого. Собственно: прикоснуться къ шулятамъ (Cм. мудо); употребляется въ значеніи: дать себя оплодотворить кому (о женщинѣ).
Скоробреха, -хи, об. Враль, лгунъ.
Скритикувати, -ку́ю, -єш, гл. Отнестись критически, подвергнуть критикѣ. То була така необачність, що скритикує її й мала дитина.
Хустина, -ни, ж. = хустка. А де тая мережана шитая хустина? Зв'яжи мені головоньку шовковою да хустиною. Ум. хустинка, хустинонька, хустиночка.