Ботелев, -ва, м. Мутовка для пахтанья масла; состоитъ изъ ручки (держівно), на концѣ которой прикрѣплены накрестъ двѣ пары брусочковъ (крила), сквозь концы которыхъ проходить два кольца, свитыя изъ тонкаго корня смереки (роскрутці).
Гніздити, -зджу, -диш, гл. Бить все въ одно мѣсто. Вхопили його вдвох, повалили та й гніздять його коліньми по голові.
Жа́дно нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльоза.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Повня, -ні, ж.
1) Полнота. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. Тут в повню роскіш дав їм Бог. Перейти дорогу у повні. Перейти дорогу съ полными ведрами.
2) Изобиліе. І на полі у тебе буде повня. Моїм багацтвом я втішався і повнею моєю веселився;
3) Полнолуніе. місяць у повні. Полнолуніе.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.
Фараґівча, -чати, с. Топорикъ.
Хитатися, -таюся, -єшся, гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Синє море хитається, білий заєць купається.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Черкнув із неба, аж курить. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука.