Багновиця, -ці, ж.
1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць.
2) мн. Раст. Oxycossus.
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце.
Запе́чений, -а, -е. Опаленный. Несхожа була на селянок, часто запечених сонцем.
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Поодужувати, -жуємо, -єте, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Ті люде поодужували.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком.
Роспитувати, -тую, -єш, сов. в. роспита́ти, -та́ю, -єш, гл. Разспрашивать, разспросить. В крамарочки роспитує: скажи мені правдоньку, якого ти родоньку. Хочу її за рученьку взяти, усю правду в неї роспитати.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Хижечний, -а, -е. 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой.
2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво.
