Буркутський, -а, -е. Принадлежащій источнику кислой минеральной воды. Вода буркутська.
Глузування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшка. На обличчі в мене сором од докору, глузування.
Зрушитися, -шуся, -шишся, гл. Дрогнуть, сдвинуться. зрушилась земля́ — нар. повѣрье, по которому земля при первомъ весеннемъ громѣ какъ будто вздрагиваетъ. Зрушилась земля, то тепер усе буде рвота.
Ітися, іде́ться, гл. безл.
1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. на добро йдеться. Идетъ къ добру.
2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Студенти... постерегли до чого воно йдеться. Йшлося вже до осени.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу.
Півколіщатко, -ка, с.
1) Полукругъ.
2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Коні повипрягав.
Потріпувати, -пую, -єш, гл.
1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує.
2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином.
Спречка, -ки, ж. = суперечка.