Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Відраджування, -ня, с. Отсовѣтываніе.
Колодязний, -а, -е. Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. МВ. І. 13. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Левиц. Пов. 144. Колодязна вода.
Копиряти, -ря́ю, -єш, гл. Ковырять. Сніг ногами копиряє. Харьк. г.
Проводарь, -ря́, м. Проводникъ, вожатый. Ізмалечку я був сирітським батьком, від матері — проводарем удовам. К. Іов. 67.
Проласувати, -сую, -єш, гл. Употребить на лакомства. Як би пак був він перед очима, а то за материними очима, то хоч і перепаде йому карбованець або два, то й проласує. Лебед. у.
Рогіжник, -ка, м. Выдѣлывающій рогожи. Вас. 176.
Тахтарити, -рю, -риш, гл. Тащить. Да взяв милую да й на двір тахтарить. ЗЮЗО. І. 39.
Футерко, -ка, с. Ум. отъ футро.
Храпавий II, -а, -е. Хриплый. Желех.