Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Мужва́, -ви́, ж. соб. Мужичье. Якась мужва обідрана. Сказано мужва — не розчовпе, що піп у церкві скаже, та й торочить, що робити гріх. Убірайтесь ік нечистій матері, мужва невмивана.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ.
Перекисати, -са́ю, -єш, сов. в. перекиснути, -ну, -неш, гл.
1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне.
2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне.
Пороздаровувати, -вую, -єш, гл. Раздарить (во множествѣ). Пороздаровує нам, дядьковим, або от Кібченятам.
Придомок, -мка, м. Флигель? Як я в цьому дворі був, так тоді ще цього дому не було, а тільки оті придомки стояли.
Серебро, -ра, с. = срібло.
Триумфувати, -фую, -єш, гл. Торжествовать. О, варваре! покинь триумфувати.
Трудний, -а, -е. 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї.
2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу.
3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Мати з великої оруди та й гей трудні були.
4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.
Храбур, -ря, м. = храбори.
