Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репик

Репик, -ка, м. Раст. Agrimonia Eupatoria.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПИК"
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Зостріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зострі́тися, -рі́нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Да піду я селом, улицею, та зострінуся з молодою дівчиною. Чуб. V. 154.
Котитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Мет. Піт з його котиться. 2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться. Левиц. Пов. 3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться. Н. п.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Обполіскувати, -кую, -єш, сов. в. обполоскати, -щу, -щеш, гл. Ополаскивать, ополоскать.
Оливо, -ва, с. 1) Олово. 2) Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу. Шевч. 2) Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды). Шух. І. 262.
Призвичаяння, -ня, с. Привычка, навыкъ. Чуб. І. 286.
Прикоськати, -ка́ю, -єш, гл. Усмирить, умиротворить.
Смиренний, -а, -е. Смиренный. Смиренного возносять на високість. К. Іов. 12.
Хижечний, -а, -е. 1) Относящійся къ клѣти, чулану, кладовой. 2) О женщинѣ: спящая въ клѣти. Не пущу, не пущу, ти, хижечна курво. Гол. ІІ. 710.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.