Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бриденька, -ки, ж. Ум. отъ бридня.
Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Долупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Окончить сдираніе чего-нибудь.
Звал, -лу, м. Сваливаніе, упадъ. Бий мати до звалу. Подольск. г.
Зростання, -ня, с. Ростъ, выростаніе.
Ку́пки, гл., дѣтс. = Ку́пі.
Поздоровити Cм. поздоровляти.
Посадити, -джу́, -диш, гл. 1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Чуб. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину. Мет. 95. 2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом. ЕЗ. V. 242. 3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить. Г. Барв. 276. 4)на лід. Поставить въ затрудненіе.
Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Св. Л. 217. Kolb. I. 65. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець: а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова. ЗОЮР. І. 148.
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.