Велелюдно нар. Многолюдно.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
За́гвіздок, -дка, м. 1) Въ продѣтомъ сквозь отверстіе концѣ (болта, бруска и пр.) колышекъ пли гвоздь, препятствующій концу обратно выдвинуться изъ отверстія. Напр. въ возу верхніе бруски́ в полудра́бку продѣты своими концами въ отверстія крижівни́ць и закрѣплены сзади за́гвіздками. 2) Чека, деревянный или желѣзный гвоздь, удерживающій колесо.
Запря́сти Cм. запрядати.
Кривдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обижаться. Ви, діду, не кривдуйтесь тим, що ми вас не вибрали.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Одужати Cм. одужувати.
Розбійниченько, -ка, розбійничок, -чка, м. Ум. отъ розбійник.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець.
