Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ.
Краєвий, -а, -е. Мѣстный. Широко роскидав він вісти про краєве духовенство.
Люба́с, -са, м. Любовникъ. Ум. любасо́к.
Обушок, -шка, м.
1) Ум. отъ обух.
2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Золотий обушок усякі двері одчинить.
Повкутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Закутаться (о многихъ). Не витопили, а в хаті холодно, — дуже холодно буде спати. — Повкутуємося добре, то й не буде холодно.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Похороння, -ня, с. = похорон. Скілько хто хотів, стілько за похороння й брав.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку.