Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Було собі два попи здорових і грубил. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Мудри́на, -ни, ж. Раст. Larix europaea.
Наджина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наджа́ти, надіжну́, -жнеш, гл. Начинать, начать жать, немного нажать.
Наховати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Напрятать.
2) Схоронить, похоронить, нахоронить.
Примістка, -ки, ж.
1) Ступенька въ запічку для восхожденія на печь.
2) Подмостки; временный столъ, скамья. Я старцям сім кіп самими копійками роздав, ба й вони, пообідавши на дворі на примістках, рахувались росходиться.
3) = примостка.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ.
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Трав'яні пахощі. жаба трав'яна. Rana esculenta. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ.