Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рівчастий

Рівчастий, -а, -е. Имѣющій въ себѣ желобокъ, сдѣланный желобкомъ, желобчатый. Шух. І. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВЧАСТИЙ"
Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Кубан, -на, м. Взятка. Кубан все одно, що й хабар. Св. Л. 164.
На́вись, -сі, ж. = навис.
Обмурзаний, -а, -е. = замурзаний. Лохв. у.
Паніматчин, -на, -не. Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191.
Поринути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. Спершу я сміявсь, а потім поринули сльози. К. Досв. 86.
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Червивіти, -вію, -єш, гл. Червивѣть. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІВЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.