Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати.
Дудла́, -ли́, ж. = дудло́. Ум. дуде́лка.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica.
Крутоголовчики, -ків, м. мн. Раст. Prunella grandiflora.
Підратувати, -ту́ю, -єш, гл. — кого. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підрощував.
Положитися, -жу́ся, -жишся, гл.
1) Лечь. В Вифлеємі народився, там у яслах положився. Спать з тобою положусь.
2) Отелиться. Положилася корова.
Поодж.. Cм. повідж..
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Чічечка, -ки, ж. Ум. отъ чічка.
