Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Білослива, -ви, ж. Порода сливъ — съ бѣлыми ягодами.
Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ).
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Підворотня, (ня́ти, с.?) = підворотень.
Полопати, -паю, -єш, гл. Пожрать, съѣсть. І куди вони все полопали?
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Штурбак, -ка, м. = штурмак.
