Воробня, -ні, ж. соб. Воробьи.
Дослу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. дослужи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. В кого ж ми ся, рідні браття, цього дослужили?
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Cм. кінатов.
Навви́ринки нар. Выныряя. Бризнув в воду..., наввиринки пішла душа.
Несказанно нар. Невыразимо. Сей ліс густий був несказанно. Несказанно тяжко слухати, як плаче оттакий чоловік.
Правотити, -чу, -тиш, гл. Искать судомъ.
Присмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. присмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижигаться, прижечься, опалиться. Така гаряча лежанка, що аж подушка присмалилась.
Смоляний, -а, -е. 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів.
2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала.
Сумежний, суміжний, -а, -е. Смежный.
Умірущий, -а, -е. Умирающій. не на вмірущого! Не предвѣщаетъ смерти кому нибудь.
