Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відідратися, віддеруся, -решся, гл. = віддертися. Відодреться латка від одежини. Єв. Мт. IX. 16.
Жере́ло́, -ла́, с. и пр. = Джерело и пр. Під горою криниченька, там жерело б'є. Н. п. Ум. Жере́льце.  
Заприсяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. заприсягтися, -гну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Острога, -ги, ж. 1) Шпора. Гол. Од. 77. Звонять коні копитами, а вояки острогами. Гол. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями. Лукаш. 110. 3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ. КС. 1882. VII. 90.
Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. раби́нька. Ном. № 9106.
Хазяйнування, -ня, с. Хозяйничаніе.
Човпти, -пу́, -пе́ш, гл. 1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного. Ном. № 6217. 2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Чуб. II. 538. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ. Левиц. Пов. 77. 3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом. Драг. 179.
Шосток, -тка, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток. Черк. у.