Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Зелене́сенько нар. Ум. отъ зелено.
Лягови́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Грин. І. 248. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати. Кв.
Отласина, -на, ж. Атласная матерія. Скинула вельможна з себе отласину, та одягнула синюю свитину. Н. п.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Помостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Вымостить, настлать. Ми мости помостимо та й підемо гулять. Чуб. 2) Наложить, настлать. Прийшов у садок, помостив на деревині колючок і сів на їх. Рудч. Ск. І. 153. 3) Свить (гнѣздо). Не мости гніздечка й у лужечку, помости гніздечко й у садочку. Чуб. V. 850.  
Прогусти, -ду́, -де́ш, гл. Прогудѣть, прожужжать. Прогуло прокляте лихо та й заснуло. Шевч. 106. Чутка прогула. Прошелъ слухъ. Св. Л. 202.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чухатися. Вх. Зн. 82.