Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогожина

Рогожина, -ни, ж. Рогожка, плохая рогожка. Мав я собі хорошую постіль, ой пуховую перину, а тепер я маю одним одну рогожину. О. 1862. V. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГОЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГОЖИНА"
Виверні, -нів, м. = иверень. В городі дуба рубають, за город виверні летять. (Загадка).
Куп'єваха, -хи, ж. = купина. Нѣжин. у., Богод. у.
Мазе́пин, -на, -не., м. Принадлежащій мазеп'ѣ. Ном. № 3570.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Грин. III. 72. Cм. насмішок.
Обрьохкатися, -каюся, -єшся, гл. = обрепатися.
Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:... Чуб. І. 114.
Похожалий, -а, -е. О человѣкѣ: непосидящій; о вещи: переходящій изъ рукъ въ руки. Рк. Левиц.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГОЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.