Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогоза

Рогоза, -зи, ж. = рогіз. Хиба росте папирус уз болото, і рогоза живе в безбідній суші? К. Іов. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГОЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГОЗА"
Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. ви́ярочок.
Гада, -ди, ж. = гадка. Ідіте до батька, покиньте свою непевну гаду. Г. Барв. 133.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Попідтинати, -на́ю, -єш, гл. Подрѣзать, подсѣчь, подрубить (во множествѣ).
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Прокляття, -тя, с. Проклятіе. К. Псал. 88. Байде мені латинське прокляття! К. ПС. 52. Нехай ляже прокляття на йому. Левиц. І. 527.
Сукроватиця, -ці, ж. Сукровица. З отрунку жене та й звідусіль сукроватиця біжить. Харьк.  
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Човгатися, -гаюся, -єшся, гл. = човгати. Хтось у саду, мов чуже, човгається. Г. Барв. 539.
Щиколодка, -ки, ж. Щиколотка. Кіев. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГОЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.