Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

родина

Родина, -ни, ж. 1) Родня, родные. Чуб. V. 123, 423, 849, 886; 1. 217. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Ном. № 1440. Що воно за родина, як мене не родила. Ном. № 9379. Твій син Алкид, твоя дитина, єдиная твоя родина. Шевч. 606. 2) Семейство. Галиц. Ум. родинка, родинонька, роди́ночка, ро́донька. Чуб. V. 324, Мет. 106. Підожди ж ти, (смерте), час-годину, поки зберу всю родину!... Поки родонька, зійшлася, душа з тілом розійшлася. Грип. III. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДИНА"
Догари́катися, -каюся, -єшся, гл. = Догарюкатися. Ніяк не догарикаєшся, щоб прибив защіпку до дверей. Богод. у.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб.
Печоглад, -да, м. Участникъ печогладин. МУЕ. ІІІ. 104, 105.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Розгуркотатися, -чу́ся, -чешся, розгуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = розгуркатися.
Сільниця, -ці, ж. Солонка. Желех. Вх. Лем. 465. Ум. сільничка.
Ув'язати, -ся. Cм. ув'язувати, -ся.
Учорашній, я, е Вчерашній. Шукає вчорашнього дня. Ном. № 10927.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.