Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

родоньків

Родоньків, -кова, -ве прил. отъ Ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родонъків. Маркев. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОНЬКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОНЬКІВ"
Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L. Вх. Пч. І. 8. ЗЮЗО. І. 109. Мил. М. 87.
Доби́ти, -ся. Cм. Добивати, -ся.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Міздро́, -ра, с. и міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Недорікий, -а, -е. Косноязычный. Вони собі невеликії, шепелявії, недорікії. Рк. Макс.
Розбризкати, -ся. Cм. розбризкувати, -ся.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Сходини, -дин, ж. Сходка, собраніе.
Трівожитися, -жуся, -жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірші лякалися й трівожилися. МВ. ІІІ. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОДОНЬКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.