Змружити Cм. змружувати.
Казати, -кажу, -жеш, гл. 1) Говорить. Ой казав єсь, присягав єсь: не покину я тебе. Хоч будуть питати, не буду казати. Ти казане кажеш, а мій батько під корчмою чув. Не при нас кажучи. Въ наст. времени вмѣсто обычной формы: кажу, кажеш и пр. въ нѣкот. мѣстностяхъ сокращ.: кау(-ку), каеш, кае(-ка), каемо. А я йому й ку: не бачиш, — ку, — роззявляко, куди їдеш? Чую я, кае, вчора пани поносять якусь політику. Ми усім наготовили, а тепер він один да ще ка': мало. Эта форма въ частномъ употребленія у Квитки. Намалювавши та й кае нам: «Тепер, хлопці, дивітеся, що за кумедия буде?». А ми каемо: «а ну, ну, що тим буде?» не вам кажучи. Извините за выраженіе. Та тут, не вам кажучи, така хвороба прикинулась: чиряками обкидало всього казати з уст. Говорить изустно. 2) Приказывать, велѣть. Казав єси нас пан наказний додому одпускати, а тепер єси наказуєш землянки копати. Кажіть мені, панове. само хлопця до себе узяти; я буду й ростити і подушне за його платити. Скачи, враже, як пан каже. Обтяв Бог дати, тіко казав заждати.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Науковий, -а, -е. Научный. Взявся він освітити науковим світлом ту головку. Визволення народу з крепацтва дорогою просвіти разом і християнської, і наукової.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій.
2) Слежавшійся.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали.
Трепетатися, -чу́ся, -чешся, гл. Вздрагивать, дрожать, трястись.
Трунка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Черепушка, -ки, ж.
1) = черепи́нка.
2) Шутливо: рюмка.
3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Ум. черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку.