Відманювати, -нюю, -єш, сов. в. відмани́ти, -ню́, -ниш, гл. Отвлекать, отвлечь отъ чего, переманивать, переманить отъ чего. Що я наближусь, вона знов пурхне, і відманила від села.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска.
Нянька, -ки, ж. Нянька. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде.
Попримощуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и примоститися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини.
Псячий, -а, -е. = песький. З псячого хвоста сита не буде.
Сарна, -ни, ж. = серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Сарна під байрак втікає.
Скока, -ки, ж. = скакавиця.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L.
Шаделина, -ни, ж. = ошада.
Шлюбувати, -бую, -єш, гл.
1) Давать обѣтъ. Шлюбувати від горілки.
2) Вѣнчаться. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом, перед дяком з Юрком козаком.
