Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти.
Камінець, -нця́, м. Ум. отъ камінь.
1) Камышекъ.
2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув.
3) синій камінець = камінь 6.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой).
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Въ такъ называется низкій каблукъ.
Пожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пользоваться.
Утересуватися, -суюся, -єшся, гл. Затесаться, забраться.
Ухватити, -чу, -тиш, гл. = ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку.
Чухрай, -рая, м. Кличка борзыхъ собакъ. Чухрай угонку дав.
