Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилітувати, -тую, -єш, гл. 1) Провести лѣто. 2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Оги́діти, -дію, -єш, гл. = Оги́днути.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Узвати, узву, узвеш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки. Харьк.
Хвостач, -ча, м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.