Замача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Омочить. Тонку спідниченьку дуже замачала.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде.
Набіси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Набѣситься.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый.
Наро́дник, -ка, м. Ученикъ народнаго (уѣзднаго) училища во вторую четверть
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Уздрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уздріти, уздрю, -риш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Змій.... як уздрів, що їх нема, — та як сунув поверх комишу доганяти. Вздріла уранці, що тебе нема. Доброго нічого там не вздріла. Ой коби я свого любка на годинку вздріла.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене.