Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгуторити

Розгуторити, -рю, -риш, гл.мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУТОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУТОРИТИ"
Відмелювати, -люю, -єш, сов. в. відмолоти, -мелю, -леш, гл. Отмалывать, отмолоть.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Капканистий, -а, -е. Испещренный крапинками. Вх. Зн. 24.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Колішенний, -а, -е. (О волахъ). колішенні воли́. Первая пара воловъ въ плугѣ, идущая возлѣ колесъ. Запріг він п'ять, — нема шостого колішенного, борознього. Рудч. Ск. І. 182.
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
Позаклякати, -каємо, -єте, гл. Оцѣпенѣть отъ холода (о многихъ).
Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Мет. 211. Будеш ти у мене хатку промітати. КС. 1882. XII. 498. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові. Г. Барв. 125.
Скубнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Ном. № 2095. Скубне за чуба. Стор. МПр. 31.
Сотянин, -на, м. Обыватель сотни.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУТОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.