Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бріч, броча, м. Раст. Genista tinctoria. Вх. Пч. І. 10.
Відповзати, -заю, -єш, сов. в. відповзти, -зу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Гади-перегади, -дів, мн. Раздумываніе. Почнуться гади-перегади — начнутъ думать — передумывать. Лохв. у.
Жоломі́ґа, -ґи, ж. Шутл. vulva. Вх. Зн. 17.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387. 2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у. 3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Желех. Каня лопкає крилами, як летить. Вх. Зн. 33.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.
Празник, -ка, м. Праздникъ. У Бога що-дня празник. Ном. № 185. Ум. празничок.
Присукати, -ся. Cм. присукувати, -ся.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.