Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роззолочувати

Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗОЛОЧУВАТИ"
Висинювати, -нюю, -єш, сов. в. висинити, -ню, -ниш, гл. 1) Синить, посинить. 2) Тратить, истратить на синеніе.
Ді́сне нар. = Дійсне. (Дѣйствительно, именно). Так воно дісне єсть, як вони тобі сказали. МВ. ІІ. 12
Здви́гувати, -гую, -єш, гл. = здвигати. Брати тільки плечима здвигують. Рудч. Ск. ІІ. 102.
Керсетка, -ки, ж. Верхняя женская одежда безъ рукавовъ.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. Желех. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут. Брацл. у.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Підхожий, -а, -е. Похожій. Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти. Г. Барв. 42.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да посмокчу люльки. О. 1861. XI. 68.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЗОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.