Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ).
Відлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. відлучити, -чу, -чиш, гл. Отлучать, отлучить, разлучать, разлучить, отдѣлять, отдѣлить. Од жінки одлучив (змія). А тепер я заручена, од челяді одлучена. відлучати дитину. Отнимать ребенка отъ груди. відлучати теля, ягня. Взять сосуна отъ матки, чтобы пересталъ сосать. Одлучи теля од корови.
Відтискати, -каю, -єш, сов. в. відтиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отдавливать, отдавить. 2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. Молодиць і дівчат одтиснули далі.
Водомий, -мия, м. Рытвины, промоина.
Дерзки́й, -а́, -е́. Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Опрошкувати, -ку́ю, -єш, гл. = простувати. Хто опрошкує, той дома не ночує.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити.
Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Скаженіти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣсноваться. Гамалію, серце мліє, Скутарь скаженіє. Чого ти зараз скаженієш, як п'яний?
