Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала.
Набі́раний, -а, -е. Изъ покупной матеріи сшитый.
Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний.
Оподаль нар. Вдали.
П'ятиголовий, -а, -е. Пятиглавый. Знає ту... п'ятиголову.... церкву.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався.
