Билець, -льця, м. = билень = бич 2.
Гавкання, -ня, с. Лай.
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт.
Засніти́ти, -ся. Cм. заснічувати, -ся.
Несів, -ву, м. Часть поля, по недосмотру незасѣянная. Якось чудно жито зійшло: там є і густо, а там пусто, мов несів.
Поналуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и налупити, но во множествѣ.
Примилитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Cм. примилятися.
2) Немного ошибиться.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Один я на світі, — стебло серед поля. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко?
Стрибайчик, -ка, м. Прыгунъ. Эпитетъ зайца. Ум. стрибайчичок.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка.