Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розносити

Розносити, -шу, -сиш, сов. в. рознести, -су, -сеш, гл. 1) Разносить, разнести. Людям роботу розніс і роздав. Щог. В. 51. 2) Разносить, разнести, развѣять. Їх вітер як полову, і буря, мов солому, рве, розносить. К. Іов. 4 6. Гей! може трохи рознесу я свою тяжку журбу. Грин. ІІІ. 676. І рознесе тую славу по всій Україні. Шевч. 450. 3) Разносить, разнести, растаскивать, растащить. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть. Ном. № 10821. 4) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Люде зараз рознесли по всьому світу й те, чого нема. Грин. II. 118. Коли мене вірно любиш, не кажи нікому, бо то люде рознесуть, як вітер солому. Чуб. V. 200. 5) Разносить, разность, разрушить, разбить. Чуб. III. 431. Дайте ковбасу, бо вам хату рознесу. Чуб. III. 455. Нехай його тії просять, що греблі розносять. Чуб. V. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗНОСИТИ"
Вар, -ру, м. 1) Кипятокъ. 2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = узварь. Шух. І. 144. МУЕ. І. 109. 4) Жижа изъ квашенной капусты. 5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ. 6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжкою працею. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Дебела́стий, -а, -е = Дебелий.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Єв. Мр. VІІ. 8. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. Шевч. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. Гол. І. 9. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. Макс. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав. Полт. у.
Поперевінчувати, -чую, -єш, гл. Обвѣнчать (многихъ).
Рівночасно нар. Одновременно.
Статок, -тку, м. 1) Имущество. Шух. І. 106. Св. Л. 277. Нехай отець і матуся мою пригоду козацьку знають, статки-маєтки збувають, великі скарби собірають, головоньку козацьку з тяжкої неволі визволяють. Лукаш. 2) Скотъ. Чуб. III. 230. Перелічив статок, — нема корови. Чуб. II. 230.
Тихо нар. 1) Тихо, негромко. 2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле. К. Псал. 163. 3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. Шевч. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає. Шевч.
Чманіти, -ні́ю, -єш, гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш. Лебед. у.
Шкураття, -тя, соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.